Чи був митрополит Андрей Шептицький політиком

Про організацію парохій і громади

1941 р., липня 10, Львів. Пастирське послання Митрополита Андрея до духовенства

Треба нам якнайскорше братися до усильної праці над допровадженням до порядку парохії та громади. З поміж усіх провідників брацтв вибере душпастир найвідповідніших і найспосібніших до відновлення життя в брацтві усіх разом.

Душпастир завізве громаду до вибрання війта і громадської ради з менше-більше [кількости осіб] після числа усіх давних громадських рад. Наколи би ті вибори не могли бути переведені скоро і без ніякого роздору, душпастир сам назначить найвідповідніших кандидатів на війта і радних. Після ради тих найпорядніших людей поручить найвідповіднішому зорганізувати міліцію. В цивільнім будинку по можності вже тепер зорганізує церковну школу, принимаючи на учителів чи учительок найвідповідніші сили поміж християнами нашого обряду, – всьо за радою і при помочі громади. Службову умову з членами учительства зробить тільки провізорично на рік і на пробу.

Рік шкільний міг би зачатися безпосередньо по жнивах. О скільки це можливе, відбере парохіяльний архив і метрики. Наколи церква потерпіла від воєнних подій, треба би якнайскорше братися до направи, обмежуючися наразі до найконечніше потрібного. Належить подбати про родини арештованих і добро засланих.

Кожний душпастир повинен себе уважати за куратора неприсутних парохіян, щоби їх родинам і їх майнові ніяк… Наколи в селі було колєктивне господарство, повинен душпастир наново зайняти ерекціональні ґрунти й ерекціональні будинки. Наколи ті ґрунти посідають господарі, треба би мирною дорогою зробити з ними на рік або три умови спілки. Душпастир мусить мати напоготові прапор німецької армії, себто червоний прапор, а на ньому ушита чорна свастика на білому тлі, який можна би ставляти на парохіяльному домі, ніколи – на церкві.

Душпастир напише хроніку парохії за літа большевицької влади і за час воєнних подій, зробить докладний спис людей убитих, арештованих і 1 Пропуск в ориґіналі тексту (прим. ред.). 2 Тобто ґрунти або майно парохії (лат.) (прим. ред.). 119 вивезених. Належить також мати спис людей, що щиро служили большевикам на шкоду громади: не щоби на них мститися, але щоб їх стеречися і не допускати до ніякої громадської праці. За полеглих у бою відправить парох торжественне Богослуження, на котре всіх запросить. Наколи поза кладбищем є поховані убиті в боях, треба місце посвятити, гроби запечатати і хоч малим хрестом означити. Всі зорганізовані перед війною кооперативи, читальні, молочарні тощо автоматично вертають до життя, кожна інституція відновлює по можності свою працю. Де церква знищена – Богослуження відправляється надворі у найвідповіднішому місці й підготовлюється на осінь бодай шопу або більшу салю на відправи. Про всі страти серед воєнних подій і про все зділане напише душпастир докладне справоздання до Ординаріяту. Всі власті відправляти пополудни Службу Божу устають. Душпастир, котрий самовільно опускає парохію перед неділею або святом, є тим самим3 суспендований на тиждень4 , а коли до парохії не вертає – поза нею не має ані юрисдикції до слухання сповіді, ані права відправляти Служби Божі.

Читати також:  Із нагоди річниці коронації Папи Пія ХІІ

Право правити 2 Служби Б[ожі] до кінця 1941 р[оку] мають тільки ті душпастирі, котрі мусять обслугувати дві парохії, всі прочі мусять мати на це право – грамоту М[итрополичого] О[рдинаріяту], виставлену сего року. Треба вибрати трьох найповажніших і наймудріших господарів для мирного полагодження усіх спорів у громаді, які могли би сповняти уряд мирових суддів. Загальна гадка всіх громадян у селі є вистарчаючою силою змусити всіх5 наклонити всіх свої спори віддати такому судові до розсудження. Від хвилі, коли, за ласкою Вс[евишнього] Бога, ми свобідні, всі Ви, Вс[ечесні] Отці, взялися вже до усильної праці над відновленням і відбудуванням життя у Ваших парохіях і громадах. Само положення вказувало кожному з Вас, що і як належало зробити.

Сим моїм письмом хочу Вам тільки звернути увагу на деякі сторони життя, яких міг дехто з Вас не спостеречи, заки буду міг в обширнішому посланні обговорити всесторонньо ціле положення нашої Церкви і народа. На першому, може, місці належить подбати про родини та добро арештованих і вивезених більшовиками вірних. Родини вимагають помочі, яку 3 Іpso facto (лат.) – тим самим, тобто за фактом скоєного (прим. ред.). 4 Виділений курсивом текст у документі перекреслено (прим. ред.). 5 Виділений курсивом текст у документі перекреслено (прим. ред.). 120 мусить душпастир радо й сам уділити, і так зорганізувати, щоби вдовиці, сироти або жінки і діти, що на довгий, може, час позбавлені опіки батька і мужа, мали право тої опіки від Церкви жадати. Для вивезених родин потреба також опіки над тим, що лишилося з їх господарства. Душпастир нехай уважає себе куратором таких родин і нехай зробить з найпоряднішими господарями контракти о спілку, які запевнили би неприсутнім якийсь дохід з їх ґрунтів. Наколи лишилися свояки або близькі вивезених родин, треба розпорядити за їх відомістю, а може, й згодою. Там, де нема ще управи громади та місцевої міліції, належить громаді зорганізувати вибір громадської ради, війта і начальника міліції, наколи би не можна було перевести вибору без партійних роздорів, які є руїною і нещастям нашої справи, повинен душпастир своєю властю назначити війта, радних і начальника міліції, пригадуючи вірним конечність цілковитого послуху для німецької військової, а може, й з часом цивільної влади. Час, який ми пережили в неволі большевицької навали, міг виробити у многих якийсь революційний дух, зрозумілий під нелеґальною владою, а шкідливий тоді, коли вже не потреба революції, а тільки упорядкування й усталення того, що від нас зависить і що узнаємо за потрібне й добре для нашого народа і для будуччини нашої держави. В тому згляді найбільшою небезпекою є внутрішні роздори, поборювання себе взаїмно і випливаюча з роздорів атаманщина, котра вже так дуже много причинилася до руїни й упадку всіх наших надій при першій нашій пробі побудувати Укр[аїнську] державу.

Читати також:  Про переслідування Церкви радянською владою та обов’язок і надалі працювати для добра Церкви й народу

Витаючи цілим серцем ту нашу молодь, яка була змушена опустити в протязі двох останніх літ рідний Край і удатися на еміґрацію, а тепер вертає до нас, по можності працювала для добра нашого народу і для здійснення ідеї Укр[аїнської] держави, признаючи їх щирі зусилля в тім напрямі й понесені жертви, мусимо, однак, від всіх домагатися залишення раз на все всяких партійних роздорів і внутренної партійної боротьби. Хто приносить нам домашню війну, той шкодить народній справі навіть тоді, коли б для неї мав і великі заслуги. Усі, що пережили навалу большевицьку, свідомі того, що партійні роздори є національним злочином, якого терпіти не можемо. Душпастир візьмеся також до зорганізування школи, так щоб якнайскорше по жнивах міг зачатися шкільний рік. Школа, яку організує Церква, є школою, котра узгляднює передусім права родителів до виховання дітей і їх бажання в справі того виховання. Душпастир вибере або, за радою найліпших у громаді, установить трьох найповажніших і наймудріших господарів для мирного полагодження усіх спорів у громаді, які могли би 121 сповняти уряд мирових суддів. Загальна гадка всіх громадян в селі є вистарчаючою силою наклонити всіх свої спори віддати такому судові до розсудження. У відібрані вже метрики належить списати всі акти, пропущені за час, коли метрики не були в наших руках. Вписи, зроблені урядово «Загсом», належить переписати, зглядно замінити на впис такий, який повинен бути. Очевидно, реєстрації вінчаних не принимаємо, а в метрику вінчаних вписуємо акт церковного вінчання. Відновлюючи чи доповнюючи книгу “Status animarum”6 , що бодай до кількох місяців повинно бути зроблене в матерних і дочерних селах, треба докладний спис зробити жертв большевицького режиму, записуючи убитих большевиками, арештованих і переселених; кожну категорію зокрема зі статистичними даними.

Читати також:  Про важливість молитви за безбожників

Вкінці, прошу всіх Вас, Дорогі Отці, усильно упоминати нашу молодь, щоби вірністю в заховуванні Божого закону заслугувала на Боже благословенство в праці для батьківщини. Нехай не забувають, що ніякі людські згляди й ніякі дані приречення не оправдовують гріха проти Божої заповіді. Нехай не забувають, що поступування, оправдане під большевицькою навалою, може бути грішне в часах, коли вже того оправдання нема. Можуть прийти хвилі, в яких будуть Вам радити поступування, противне Вашій совісті й Божому законові. В таких хвилях поступайте завсігди як християни, вірні й послушні Божому законові. Божа благодать до всього потрібна, і чим важніше діло, тим більше потрібна поміч з неба. Тому і Ви, Всечесні Отці, й Ви, Дорогі Сини і Браття, пам’ятайте совісно і свято сповняти той перший і найважніший обов’язок християнина – обов’язок молитви. Без усильної та покірної молитви трудно добре жити по-християнськи, себто так жити, щоби усе мати в душі освячуючу Божу благодать, бути кожної хвилі готовим умирати і ставати перед Божий суд, бути усе готовим приступати до св[ятого] Причастія. Наше завдання душпастирів – так учити і давати такий примір, щоби поміж нашими вірними не було ані одного, що жив би в неласці та в Божому гніві. Християнин може в гріх упасти, але не повинен у грісі тривати, повинен якнайскорше покаянням, як блудний син, вертати до милосердного Батька. Як довго поміж Вашими вірними, Всечесні Отці, є люди, що цего не знають і не уміють так жити, так довго Ви ще не сповнили найважнішої частини Вашої душпастирської праці.

Зачинаючи відбудову релігійного життя, передусім пам’ятайте про одиноку конечну основу того життя: про Божу благо6 Дослівно: стан душ (лат.); тут – книга метрикальних записів, анаграф (прим. ред.). 122 дать і молитву, котрою можемо собі єднати ласку неба. Нехай же Всевишній благословить Вам у тій так важній і трудній праці, нехай благословить Вашим парохіям, усім християнським родинам, молоді й дітям і тим всім, що іменем всіх і для всіх працюють для загального добра. Благодать з Вами. А[мінь]. Дано у Львові, дня 10 липня 1941 [року].

†Андрей Митрополит

Додати свій коментар