пиянство, пияцтво

Про небезпеку надуживання спиртних напоїв

1940 р., лютого 15, Львів. Пастирське послання Митрополита Андрея до вірних

Звертаюся до Вас, Дорогі Браття, з усильним остереженням перед надуживанням оп’яняючих напитків. Завсіди так буває, що коли люди мають багато причин журитися і боятися про будуччину, тоді є велика спокуса шукати потіхи чи сили в оп’яняючих напитках. Така людська природа. З тої нашої слабости користає ворог нашого спасіння, щоби нам ту природну спокусу ще побільшити і заєдно підсувати. З того-то походить, що у хвилях, у котрих найбільше треба людині Божої благодаті, тоді люди слабшого характеру і віри замість шукати Божої благодаті й помочі з неба в молитві, пості, умертвленні та в усякій повздержності грішать пиянством, заслугуючи на те, щоби Божа благодать від них відвернулась, і даючи браттям злий приклад. Боюся, що так може бути й тепер.

Вправді, зі всіх сторін доносять мені, що люди горнуться до церкви, до сповіді, до св[ятого] Причастя, що більше і ліпше оцінюють віру, коли прийшлось їм тої віри боронити, але з деяких сторін доносять і те, що є й люди без совісти, безбожні, які не соромляться людей намовляти і заохочувати до пиянства. Таких людей стережіться, як правдивих ворогів. Вони нам відбирають те, що найцінніше в житті: Божу благодать, розум і совість.

Читати також:  Про завдання проповіді

Що варт чоловік без розуму, без совісти? Що варт без Божої благодаті?

Пиянство підкопує родинне щастя, стається нещастям дітей, а не раз переходить до них тяжкими, страшними недугами. Пиянство підкопує усі дочасні добра. Пияк марнує усе: жінку, діти спроваджує на жебраків; пиянство відбирає добру славу в людей.

Хто шанує пияка? Хто числиться з його гадкою? Хто з него не сміється? Хто ним не гордить? Бо чи може бути більший нерозум, як власним поступуванням робити себе подібним до нерозумних і найбрудніших звірят?

Апостол Павло напоминає: «Не впивайтеся вином, у котрім є розпуста, а наповняйтеся духом» (Еф. 5, 18). (У Росії називають вином звичайну горілку.) По словам Апостола Павла, пиянство належить до тих діл тіла, котрі виключають із Божого царства1 .

Особливішим способом у часі В[еликого] посту треба усім християнам перестерігати св[ятої] повздержности і триматися того доручення Христа: «Уважайте на себе, щоб часом не були обтяжені ваші серця обжирством, і пиянством, і клопотами сього життя і щоб не найшов на вас той день несподівано. Бо, як сіть, прийде на всіх, що сидять на поверхні землі. Сторожіть, отже, по всякий час, молячися, щоб удостоїлися втекти від того всего, що має статись, і стати перед Сином чоловічим» (Лк. 21, 34-36).

Читати також:  Наша Програма, - пастирське послання до духовенства

Не маючи змоги писати осібного, довшого, послання з нагоди Вел[икого] посту, прошу О[тців] Душпастирів перечитати народові на проповіді моє послання з минулого року: «Намова до покаяння», – а саме й ті письма, якими я взиваю до покаяння тих, що на Пасху не сповідалися.

Добрих християн дуже заохочую, щоби, щиро висповідавшись і прийнявши Найсв[ятіші] Тайни Євхаристії, вернулись до св[ятого] Причастя другий і третій раз, уже без сповіді. Очевидно, мусять вони дуже уважати, щоби приступили до того страшного Таїнства з чистою совістю, себто без тяжкого гріха. Тих, що привикли пити горівку, не намовляю в’язатися присягою не пити, бо боюся, що не додержуть присяги і положення їх станеться ще гірше. Зате усильно раджу здержатися від усякого напитку бодай у часі В[еликого] посту. Нехай любов до батьківщини, до народу, до ближніх склоняє Вас до жертв, ними будете могти випросити з неба Б[ожу] благодать для людей. Накінець дуже усильно ще раз заохочую до спільних молитов, у церкві, де після відправи духовні отці або, в заступстві, дяки співають щоденні молитви. Так само відправляйте щоденні молитви по хатах: як можете, співайте їх тихим голосом. Спільні молитви – це найліпший спосіб освячувати хату і життя християн.

Читати також:  Архипастирські побажання на Великдень

Прошу Всевишнього Бога, щоб Вас усіх благословив у тому безконечно важному ділі Покаяння перед найсвятішою оправою цілого року – прийняттям пасхального Причастя. У день празника Стрітення 1940 р[оку].

†Андрей Митрополит

ЦДІА України, м. Львів. – Ф. 358, оп. 3, спр. 14, арк. 3,3 зв.. ЦДІА України, м. Львів. – Бібл., інв. № 6313. Надр.: ЛАЕВ. – Річник LIII. – Львів, лютий 1940 року. – Ч. 2. – С. 13-14

Додати свій коментар