Різдво Христове

Хто вірить, той признає за правду все, що в собі містить Боже об’явлення

1937 р., січня 7, Львів.

Проповідь Митрополита Андрея до духовенства і вірних на Різдво Христове

Христос Раждається!

Славім Його!

«Бог Предвічний народився», – співаємо в коляді. Бог приходить до нас із неба, стає чоловіком, аби нас спасти. Як же ж маємо привітати Його? Чим приймити? Вороги правди, вороги Бога так приймили, що завдали Йому люту смерть на хресті. Засліплені погордою й ненавистю до правди і справедливости, вони були доведені до найстрашнішого злочину Бого-ненависти й Богоубійства.

Правдиві християни уважають любов правди і справедливости за першу людську прикмету. Тому всіма своїми змаганнями бажають розвинути її в собі й довести її до можливої звершености. Тільки такі приймуть Божого Сина, правдивого Бога, приймуть Його передовсім вірою в Нього.

Віра – се обов’язок чоловіка. Хто не вірить у Христа, той уже осуджений, бо не повірив, – додає апостол, – «в ім’я єдинородного Божого Сина» (Йо. 3, 17-18)2 . «Така Божа заповідь, і маємо вірити» (1 Йо. 3, 23)3 . «Таке Боже діло в наших душах і вірою з’єднується з Богом» (Йо. 6, 29)4 . Вірити – се обов’язок людини, але се враз і найбільше її щастя. А не вірити в Бога – се найбільша нужда, найбільше вбожество, найстрашніше нещастя.

І якщо є на світі такі люди, що над ними треба мати милосердя та жаліти над їх нужденним станом, то передовсім ті, що є або називають себе безбожниками. Їх ненависть до Бога є доказом, що узнають існування Бога, бо не мож ненавидіти твору уяви.

Читати також:  Допомогти голодуючим гірських районів

Хто вірить, той признає за правду все, що в собі містить Боже об’явлення. Хто щиро вірить, той мусить віру вводити в життя, мусить по вірі жити, стверджувати її добрими ділами в Христовому дусі, «віра без діл мертва».

Дорогі Браття і Сестри! У День Христового Рождества духом скупляймося біля ясел Божої Дитини. З царями-волхвами та з пастирями приносім Предвічному Богови, народженому в людській природі, ті боговгодні дари добрих діл християнського життя, на які наша змога. Приносім Йому передовсім ту чесноту, про яку Він найбільше дбає, чесноту любові ближнього. По ній мають люди пізнавати, що ми Його ученики. «Бо любов є від Бога, і кожний, хто любить, від Бога родився і знає Бога. Хто не любить, – не знає Бога, бо Бог – се любов. По сім пізнати любов Божу в нас, що Свойого Сина Єдинородного післав Бог у світ, щоб ми через Нього жили» (1 Йо. 4, 8-9)6 . «Бог є любов’ю, і хто перебуває в любові, в Бозі перебуває, а Бог перебуває в ньому» (1 Йо. 4, 16).

«Ми знаємо, що ми перенесені від смерти до життя, бо любимо братів; хто не любить брата, перебуває в смерти, кожний, хто ненавидить свого брата, є душегубом, а знаєте, що кожний душегуб не має вічного життя, перебуваючого в нім» (1 Йо. 3, 14-15).

Читати також:  Архипастирські побажання на Великдень

Приступаймо ж до Бога, до Христа, зі щирим серцем, повним любові до усіх ближніх. Широкою любов’ю обнимаймо і найближчих, і тих, що далеко. Приятелів і ворогів, і тих, що з нами добре жиють, і тих, що нас кривдять і гноблять. Чеснота любові ближнього обіймає небо, і землю, і пропасті чистилища. Вона нас лучить з усіма святими в небі й з тими святими душами, що ще в чистилищі терплять. Треба нам із тими всіма, з цілою святою Церквою, наблизитися до Ісуса Христа. Йому поклонятися і Йому приносити вдячність за те, що для нас сповнив, проливаючи Свою кров на хресті. Йому від усякого сотворіння на небі й на землі нехай буде слава, й честь, і поклін во віки віків. Амінь.

Такі мої побажання, така моя коляда, для вас, дорогі Браття і Сестри, до яких не можу безпосередньо промовляти, хоч за вас молюся щодня і зі серця вам бажаю усякого добра.

І до вас се моє слово, нещасні Браття над Дніпром. Найзавзятіші вороги людства мучать вас і переслідують, жадні християнської крові, уживають усіх засобів, аби винищувати вас. Ваша надія – в Бозі. Христос побідив світ, побідив зло, побідив смерть. Ідіть за тим побідоносним Вождем.

Читати також:  Глава УГКЦ: Для українців та євреїв митрополит Шептицький - символ самопожертви та самовідданості

Апостол Йоан пише: «Дітоньки, се остання година, і як Ви чули, що антихрист іде, і тепер многі антихристи повстали… Від нас вийшли, та не були з нас, бо коли були би з нас, то остались би з нами» (1 Йо. 2, 18)7 . «Ми від Бога єсьмо, хто знає Бога, слухає нас, хто не від Бога, не слухає нас» (1 Йо. 4, 6). Невже можна краще висказати бажання, як Божим словом і молитвою? Се Боже слово є само благословенням, тою росою з неба, що нею не раз висказується побажання між людьми. Воно само є тим найціннішим даром, що вже вищого і кращого не можна бажати.

Нехай же новонароджений Христос Бог і Спаситель благословить вас, і ваші родини, і ваші села, і ваші школи, і ваші церкви, і нехай у ті радісні Свята Рождества зсилає на вас усіх обильну благодать із неба. Амінь. Христос Раждається – Славім Його.

†Андрей Митрополит

Додати свій коментар