Андрей Шептицький

Допомогти голодуючим гірських районів

1942 р., березня 18, Львів. Пастирське послання Митрополита Андрея Шептицького до духовенства

Весна зі своїм передновком – це для нашого хлібороба все тяжкий час. Особливо прикро відчувають його серця, розселені в гарному вправді красою землі, але убогому в орну землю, Підгіррі, у наших Гуцулів, Бойків, Лемків. Орної землі там обмаль, та найвище на ячмінь і овес вона пригідна. Цього ж року ще важче приходиться нашим браттям-підгірянам нового хліба дочекати. Склалося на це багато причин. Передусім большевицька рабівнича господарка, яка накладала на наших селян непомірні тягарі в натураліях і збіжжі, багато людського робочого матеріялу вивезено в Сибір, багато помордовано по в’язницях, велика повінь в серпні ц[ього] р[оку], яка замулила збіжжя та сіножаті й не дала зібрати з поля і городів, накінець і люта й довга зима, яка з небувалою силою лютує цього року в нашій землі.

Вправді, влада докладає великих зусиль, щоб допомогти нашому населенню в цей важкий час, але й українське суспільство не сміє бездільно придивлятися, як його рідний по кості та крові брат голодує, хорує, вимирає. А вже ж найважчий обов’язок накладає на нас приказ християнської братньої любові, оформлений виразними словами «голодного накормити» , – це один з обов’язків супротив тіла ближнього. Взиває за цю працю і наш Український Краєвий Комітет, і Галицький Єпископат, бажаючи скоординувати його працю з працею Українського Комітету, поручає, як слідує:

Читати також:  З нагоди проголошення Української держави

І. Збірки.

а) В кожній парохії основується «Комітет помочі голодуючим», на чолі якого стане священик або інший поважний громадянин.

б) Комітет розпічне негайно під строгою контролею збірку натуралій (збіжа, круп, картофель, огородовини) й підводами відставить призбиране до Українського Комітету у Львові або найближчої делеґатури на провінції, повідомляючи рівночасно У[країнський] К[раєвий] К[омітет] у Львові про довершену збірку.

в) Комітет розпічне й акцію по всіх церквах щонеділі та свята збірки в грошах і пересилатиме щотижня до У[країнського] К[раєвого] К[омітету] у Львові.

ІІ. Кухні.

В околицях, навіщених недородом, священики зорганізують спільні кухні, по можності в «братському домі» , в читальні або на плебанії, де рівночасно розділюватиметься тепла страва для дійсно бідних з харчів, присланих з урожайних околиць.

ІІІ. Кольонії.

а) В урожайніших околицях заохотять священики богатших господарів узяти на час до нового хліба по одній-дві дитині від 7-14[-го] року безплатно на прохарчування.

б) Священики в навіщених неурожаєм і повенню селах вишукають найбідніші діти від 7-14 літ, яких родичам прокормити важко, постараються їх виправити в дорогу, куди їм Комітет вкаже, одним словом, буде добрим Архангелом Рафаїлом, що постарається про виїзд, послужить їм перепискою, добрими інформаціями про дорогу.

Читати також:  Ісус Христос сказав...

в) Так священики з сіл, звідки діти виїхали, і з сіл, куди діти поїхали, постараються сповнити приказ християнської любові «голодних накормити» в найширшому того слова значінню, будуть переписуватися з ними, їх батьками, заходити часто між них, підтримувати їх на духу, заступати їм батьків.

Єпископат має повну надію, що підвладне духовенство сповнить свій християнський обов’язок якнайкраще, йдучи за голосом Божественного Спасителя: «Я був голодний, а ви Мене накормили»3 , – ввійдіть в радість Господа Бога Вашого4 .

†Андрей Митрополит

Львів, дня 18 березня 1942 [року].

Додати свій коментар