1941 р., липня 5, Львів. Пастирське послання Митрополита Андрея
До духовенства і вірних архиєпархії!
З волі Всемогучого і Всемилостивого Бога зачинається нова епоха в житті нашої Батьківщини. Побідоносну німецьку армію, що зайняла вже майже цілий край, витаємо з радістю і вдячністю за освободження від ворога.
У тій важній історичній хвилі взиваю Вас, Отці та Браття, до вдячности для Бога, вірности для Його Церкви, послуху для Влади й усильної праці для добра Батьківщини.
Усі, що почуваються Українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють у єдності й згоді над відбудовою так дуже знищеного большевиками нашого економічного і культурного життя. Тоді в Бозі надія, що на підвалинах солідарности й усильної праці всіх Українців повстане Соборна Україна не тільки як велике слово та ідея, але як живий, життєздатний, здоровий, могутній державний організм, побудований жертвою життя одних, а муравельною працею, залізними зусиллями і трудами других.
Щоби Всевишньому подякувати за все, що дав, і упросити потрібних ласк на майбутнє, кожний душпастир відправить у найблищу неділю по отриманні сего заклику благодарственну Богослужбу та по пісні «Тебе, Бога, хвалим…» внесе многолітствія побідоносній німецькій армії та Українському Народові.
Дано у Львові 5 липня 1941 р[оку].
†Андрей Митрополит в[ласною] р[укою]
